[COLOR=brown]Закінчився зелений чай з м’ятою...
Зварила какао... Улюблений напій під назвою “сонячний привіт з дитинства”! :)
І далі пишу дисертацію...
Доросла дівчина... з дитячими мріями... Викладач ВУЗу... Мене часто плутають зі студенткою... Посміхаюся – сучасний діловий стиль вдень, потерті джинси після роботи... Кумедно, коли вітаються в нетрадиційних місцях в нетрадиційному вигляді!
Справді мало змінилася зовні... Ось тільки видає погляд... та маленькі зморшки біля очей – результат недоспаних ночей та щирого сміху, моєї позитивної філософії та людей, яких дуже люблю.
Можливо, поспішаю там, де неслід... і шукаю не там, і не те... Загальнолюдський недолік зі смаком цікавості та гіркуватим присмаком розчарування... Однак без цього якось нецікаво!
Парадокс: чим більше шукаю відповіді, тим більше питань... І кудись зник юнацький максималізм... З рожевими окулярами жити таки цікавіше!
Але ж так віриться що в цьому світі, переповненому непотрібними та безглуздими речами, є місце і для мого щастя! Щастя, що ніколи не дається як даність, як щось завершене і стале, але розсипане веселковим бісером скрізь...
Доросла дівчинка з дитячою вірою в здійснення чудес... Яка полюбляє слухати RETRO FM під зоряним небом… А ще гуляти зі своєю собакою в дощ... Бо зовнішній бруд легко змивається...
Дякую тим, хто береже мене від внутрішнього бруду!
[/COLOR]